Людину, яка ходить уві сні, не потрібно різко будити: безпечніше спокійно відвести її від небезпечного місця та спрямувати назад у ліжко.
Лунатизм пов’язаний із неповним пробудженням із глибокої фази сну. Людина може ходити, розмовляти та виконувати звичні дії, але майже не усвідомлює того, що відбувається. Головне завдання оточення – не налякати її та запобігти травмуванню.
Що таке лунатизм і як він проявляється?
Лунатизм, або сомнамбулізм, належить до парасомній – незвичних дій і станів, які виникають під час сну. Епізод найчастіше починається в першій частині ночі, коли людина перебуває в глибокій стадії повільного сну N3: тіло вже здатне рухатися, а мозок ще не перейшов до повноцінного неспання.
Під час нападу людина може:
- сісти в ліжку або встати;
- ходити кімнатою чи квартирою;
- одягатися, перекладати речі, відчиняти двері;
- вимовляти окремі слова та короткі фрази;
- їсти або виконувати інші звичні дії;
- дивитися перед собою відкритими очима, зберігаючи відсутній вираз обличчя.
На запитання, чи може лунатик відповідати на запитання, немає однозначної відповіді. Іноді він мовчить, іноді вимовляє короткі або незв’язні фрази, але повноцінної усвідомленої розмови зазвичай не виходить. Його відповіді не можна вважати надійними, оскільки сприйняття ситуації та здатність орієнтуватися в цей момент порушені.
Після пробудження людина найчастіше не пам’ятає епізод або зберігає лише уривчасті спогади.
Причини лунатизму
Точну причину сомнамбулізму вдається визначити не завжди. Схильність до нього частіше зустрічається у дітей і може передаватися в родині. У багатьох дітей епізоди стають рідшими або повністю зникають до підліткового віку.
Спровокувати напад можуть:
- хронічне недосипання;
- сильна втома;
- емоційне напруження та тривога;
- висока температура під час хвороби;
- різка зміна режиму, поїздки та часті нічні пробудження;
- вживання алкоголю;
- приймання деяких снодійних, заспокійливих та інших препаратів;
- синдром неспокійних ніг;
- порушення дихання уві сні, зокрема обструктивне апное.
Лунатизм, який уперше виник у дорослому віці, потребує особливої уваги. Іноді він пов’язаний із прийманням ліків, іншим розладом сну, неврологічним станом або захворюванням, що погіршує якість нічного відпочинку. Самостійно скасовувати призначені препарати не можна – їхній можливий зв’язок з епізодами має оцінити лікар.
Недосипання нерідко виникає через перевантажений графік і звичку відкладати справи до пізнього вечора. Практичні рекомендації з матеріалу: «Як боротися з прокрастинацією?» допоможуть зменшити вечірній поспіх і відновити стабільніший режим сну.
Чим небезпечний лунатизм?
Головна загроза пов’язана не із самим станом сну, а з діями, які людина виконує без нормальної орієнтації. Вона може перечепитися через меблі, впасти зі сходів, ударитися об скло, вийти на вулицю, відчинити вікно або взяти гострий предмет. У рідкісних випадках люди намагаються керувати автомобілем або виконують інші складні дії.
Небезпека виникає і через неправильну реакцію оточення. Різкий крик, поштовх або спроба силоміць утримати людину можуть посилити розгубленість. Раптово прокинувшись, вона здатна злякатися, відштовхнути того, хто допомагає, або почати захищатися, не розуміючи, де перебуває. Саме це пояснює, чому не можна лякати лунатиків.
Часті епізоди також порушують нічний відпочинок. Наслідками можуть стати денна сонливість, зниження концентрації, проблеми з навчанням або роботою, а також постійне занепокоєння членів родини
Чи можна будити лунатика?
Розбудити людину можна. Саме пробудження не спричиняє зупинки серця, пошкодження мозку або інших небезпечних наслідків.
Родичі часто запитують, чому не можна будити лунатика. Заборона не є абсолютною: проблема полягає в ризику раптового переляку та дезорієнтації. У більшості випадків безпечніше не переривати сон, а м’яко розвернути людину та провести її до ліжка.
Коли вона наближається до сходів, відчиненого вікна, дороги, вогню або іншого джерела безпосередньої небезпеки, пробудження виправдане. Тим, хто не знає, як розбудити лунатика, краще діяти поступово:
- Підійти збоку, не перегороджуючи шлях і не хапаючи людину.
- Спокійно назвати її ім’ям.
- Говорити тихо та короткими фразами.
- За потреби обережно торкнутися плеча або передпліччя.
- Після пробудження пояснити, де вона перебуває, та дати кілька хвилин, щоб прийти до тями.
Запитання, що буде, якщо розбудити лунатика, зазвичай виникає через поширені міфи. Людина може бути розгубленою, сонною, наляканою або роздратованою, але такий стан переважно швидко минає. Не потрібно оточувати її людьми, голосно розпитувати про те, що сталося, або вимагати негайних пояснень.
Що робити, коли людина лунатить?
Під час епізоду зберігайте спокій і спочатку оцініть обстановку. Приберіть зі шляху стілець, дріт або інший предмет, закрийте доступ до сходів і м’яко спрямуйте людину назад у ліжко.
Не сперечайтеся з нею, не ставте складних запитань і не утримуйте силоміць, якщо це не потрібно для запобігання негайній травмі.
Для профілактики нещасних випадків удома корисно:
- зачиняти вікна та вхідні двері;
- встановити захисні ворота перед сходами;
- прибрати з підлоги дроти та предмети, через які можна перечепитися;
- зберігати ножі, інструменти та крихкі речі в недоступному місці;
- відмовитися від верхнього ярусу двоярусного ліжка;
- встановити сигналізацію на двері, якщо людина може вийти з дому;
- дотримуватися регулярного режиму та достатньої тривалості сну;
- вести щоденник епізодів, фіксуючи час сну, стрес, алкоголь, кофеїн і прийняті ліки.
До лікаря потрібно звернутися, якщо епізоди трапляються частіше одного-двох разів на тиждень, призводять до травм, супроводжуються зупинками дихання, вираженою денною сонливістю або вперше почалися в дорослому віці.
Обстеження також потрібне за наявності різких повторюваних рухів, судом, незвичних криків або інших ознак, які можуть вказувати не на звичайний сомнамбулізм, а на інший розлад сну чи неврологічний стан.
Допомога лунатику ґрунтується на трьох діях: усунути небезпеку, спокійно повернути його в ліжко та знайти можливі провокувальні чинники. Різке пробудження залишають для ситуацій, коли без нього неможливо захистити людину від травми.
